Володимир Федорак
НАРИС ІСТОРІЇ НАДВІРНЯНСЬКОГО ПЛАСТУ
Видання присвячене 10-ій річниці відродження “Пласту” на Україні.
Перший зимовий табір якого чекали відбувся при всіх негараздах і примхах погоди. В травні надвірнянські пластуни вирушили на Окружне Свято Весни, але заблукали. Тому таборували самостійно біля с. Ямниця Тисменицькогго р-ну. Комендант - пл.сен. О.Скора. В липні станицею проведено табір “Гайда до Пласту”. Комендант - В.Дідик, лікар - О.Скора, писар - пл.розв. Т.Богославець. Пластунська ватра об'єднала друзів з Надвірної, Білих Ослав, Івано-Франківська, Самбора, Новоград-Волинська, Енергодара. З 18 по 25 липня в с. Бистриця проведено табір “Табір іде в небо... і не тільки”. Непогода не дала змоги мандрувати в горах, але табір успішно відбувся. В серпні на г. Городище під проводом ст.пл. О.Сідорової проведено табір по здачі іспитів з піонірки та природознавства.
Суттєвим доробком станиці стало відродження новацтва. З ним працювали О.Пиндзин, М.Горбова, Б.Федоришин, Б.Григорчук, М.Ягнич.
Надвірнянські пластуни підтримували тісні зв'язки з пластунами діаспори. Від 26 липня до 9 серпня 1997 р. у Північній Валлії (Великобританія) відбувся 48-ий пластовий табір імені Уляни Кравченко. Участь в ньому взяли юнаки підготовчого куреня УПЮ-ів ім. С.Наливайка.
В 1998 році станицею проведено табір присвячений тематиці УПА “Повстанськими теренами” (с. Лоєва). Приймали
1996 рік для Надвірнянської станиці став особливо врожайним на табори. У січні проведено табір “Чайка” (с. Білі Ослави), 30 учасників, комендант - ст.пл.скоб
Пишімо історію своїх осередків!
Кожна організація має свою історію. Все що хочемо зберегти в пам'яті, для наступних поколінь мусить бути старанно записане і опрацьоване. Проблемою пластової організації протягом всього часу її існування є нерозуміння загалом членства потреби збору матеріалів з діяльності окремих пластових частин (гуртків, куренів, станиць). Але сама праця цих локальних осередків є тим фундаментом на якому базується вся організація. З «клаптикової» історії осередків складається цілісна історія крайової організації. Сьогодні не в кожному осередку можуть дати відповідь щодо точного часу його утворення; осіб, що стояли біля його витоків; які табори провів осередок, та багато інших цікавих дрібниць. Українська діаспора видаючи у США ряд довідників («Станиславівщина», «Стрийщина» та ін.) не мала джерельних матеріалів. Сьогодні ми маємо у своїх архівах листування, накази проводу, особисті записи. Тож упорядкуймо їх - і напишімо історію свого осередку. З часом ми зможемо на основі наших дописів видати “Нариси історії пластових осередків Івано-Франківщини”
Презентуємо пластовому загалу «Нарис історії Надвірнянського Пласту». Його автором є загальновідомий пластун «Пригода». Це він - «пластун з сивого минулого, або з далекого майбутнього». Народився Володимир Федорак 10 червня 1968 р. у м. Надвірній. Закінчив середню школу, відбув строкову службу у війську, здобув вищу освіту (за фахом - історик). Постійно працює з молоддю (як методист будинку дитячої творчості, вчитель). В «Пласті» з 1991 р. Засновник Надвірнянської станиці. Комендант, і одночасно душа багатьох станичних таборів. Протягом двох каденцій голова обласної пластової організації (1996-98). Відзначений Грамотою Заслуги УСП. Член куреня «Сіроманці». Тепер є виховником гуртка «Чорні Пантери» (Нью-Йорк).
ст.пл.скоб А.Чемеринський, СМ Голова Окружної Пластової Старшини, магістр історичних наук
«Пласт» у Надвірній:1927-1930
Перші пластові гуртки в Надвірній були засновані в другій половині 20-их років. Найбільшої сили осередок набрав у 1927-28 рр. Засновником і першим опікуном пластового куреня імені Короля Данила був Дмитро Попадинець, який мав псевдо “Пестрий Дятел”. Опікунами організації стали: адвокат Микола Николайчук, інженер Юрій Цебрівський, підприємець Михайло Дем'янчук, адвокат Банах і Роман Збудовський.
Пластова домівка знаходилася в будинку “Просвіти” міста. Там проводилися сходини, диспути, імпрези. Пластуни вивчали історію України, робили виходи в терен, прогулянки до лісу. Часто мандрували по місцях історичних пам’яток краю: Пнівський замок, Надвірнянське городище, Скит Манявський, Камінь Довбуша.
Відбір до організації був обов'язковим. Кандидат до Пласту мав добре вчитися, ходити до церкви, не мати громадських зауважень, знати пластовий закон. Всі пластуни куреня носили хустки голубого кольору. Більшість мала однострої з капелюхами кольору хакі. Найбільш міцними серед гуртків були “Соколи” і чета “Лісові Чорти”. Гурток “Соколи” являв собою найкращу частину молоді. Це були передові розвідники. Гурток проводив велику інструкторську та методичну роботу в організації. З числа підсумував роботу пластового осередку, довів всім велич пластової ідеї та цінність людської дружби. Спеціально для новачків, які тільки прийшли до «Пласту» з 15 по 17 жовтня 1993 року в урочищі Салатрук с. Бистриця Надвірнянського р-ну проводився триденний збір пластунів. Комендантом табору був В.Федорак, бунчужним - П.Попович, писарем - В.Воробчак, господарем - О.Зварчук, інтендантом - В.Горбовий (ці ж люди готували попередній табір). На таборі було 72 учасники, що говорить про цікавість до організації на теренах Надвірнянщини. Протягом 1994 - 95 рр. організація почала зростати, як якісно так і кількісно. Це було пов'язано з розвитком пластових гуртків, їх досвідом, а також, в значній мірі - з приходом нових виховників та інструкторів. Варто відмітити важливу роль станичного психолога ст.пл. Галини Бойчук, виховника юнаків ст.пл. І.Дем'янчука (гурток «Грізлі»), ст.пл. Л.Козак (гурток “Горицвіт”). В цей період проведено серію мандрівок і прогулянок в села: Бистриця, Пасічна, Білі Ослави, Фитьків.
Головні табори - “Гомін Карпат” (с. Бистриця, урочище Салатрук) 01-14.07.1994 р. Комендант табору - ст.пл. В.Федорак, бунчужний - ст.пл. І.Дем'янчук. Чисельність табору - 68 осіб. Крім місцевих пластунів таборували з нами юнаки з Калуша, Івано-Франківська, Львівщини,
було ряд кращих пластунів станиці: Віктор Андрейчук, Ігор Писклинець, Ірина Заболотна, Мар'яна Дубіщак, Ростислав Струк, Лідія Гурмак, Тарас Дунець, Мирослава Попович, Василь Шовганюк, Іван Грицьків. Переможцями районного огляду юних музикантів стали Мар'яна Горбова, Ірина Заболотна, Володимир Петращук. Переможцем обласної і призером республіканської олімпіади з правознавства став Ігор Писклинець. Пластуни здобули перемоги виступаючи на районних та обласних змаганнях в складі міських команд по футболу, баскетболу, боротьбі дзюдо, легкої атлетики. Віктор Андрейчук, Тарас Зіняк, Володимир Петращук, Андрій Говера, Богдан Терлецький, Орест Каратник, Петро Тимінський - кращі спортсмени осередку.
З 20 червня по 4 липня 1993 року в с. Пасічна Надвірнянського р-ну в урочищі Ростока проведено станичний гірський юнацький табір. Юнаки та дівчата змістовно провели час. Під час занять вони навчились в'язати вузли, робити переправу через річку, надавати першу допомогу собі та товаришам. Крім занять було чимало конкурсів, вікторин та змагань. Особливо запам'ятався вечір на кращу повстанську пісню, КВК між гуртками, конкурс «Алло, ми шукаємо таланти», малі олімпійські ігри табору, теренові пластові ігри, баталія по міні-футболу. Цей табір
“Соколів” чимало юнаків брало участь у визвольних змаганнях за волю України.
Чета “Лісові Чорти” по чисельності була найбільша. Вона розбивалася на 4 групи: 10-12 років, 12-16 років, 16-20 і понад 20 років. В гуртку, як правило було від 15 до 20 осіб. Крім краєзнавства молоді пластуни активно займалися спортом і туризмом. Часто робили гімнастичні вправи з палицями, бігали кроси, вчились лазити по-пластунськи, виконували силові вправи на перекладині, грали в футбол і волейбол. Час від часу проводили прогулянки - вимарші на два-три дні в гори. Так, влітку 1929 року під час Купальських свят курінь провів двохденку разом з пластунами з Пнів'я і Цуцилова. Проводили теренові ігри, гурткові і таборові ватри, здавали іспити вмілостей, зробили велику імпрезу. В Цуцилові був досить міцний осередок. Там діяло 2 гуртки.
Після арешту Дмитра Попадинця польською поліцією і ув’язненням до станиславівської тюрми наприкінці 1929 року продовжувачем Великої гри став Ярослав Сербин. Надвірнянські пластуни активно пропагували українську культуру, історичні знання, пластовий спосіб життя. Ставили вистави та імпрези присвячені релігійним святам і знаменним датам українського календаря. Допоміжними в організаційній праці були колишні пластуни та ентузіасти пластування: В.Костик, Р.Штуняк, М.Туєшин, Н.Штуняк, М.Гриценко і багато інших.
Проте популяризація історії та культури українського народу, розвиток молодіжного руху в Галичині насторожив польський уряд і восени 1930 р. “Пласт” було заборонено. Однак в Надвірній, як і в інших містах Галичини, пластуни не перестали існувати, а пішли в підпілля. Створено ряд спортивних організацій (“ЛУГ”), клубів різного профілю, де займались напівлегально пластуни. Одностроїв не можна було вже носити, але головне-потрібно було не втратити високого звання пластуна, зберегти ідею служіння Богу та Україні.
«Пласт» у Надвірній:1991-1998
Надвірнянський пластовий осередок був заснований в лютому - березні 1991 року на базі Надвірнянського районного центру дитячої творчості. Першими виховниками українських пластунів міста були п. Михайло Федоришин та Володимир Федорак. Почалось все з того, що у вересні 1990 р. п. Федоришин на зустрічі з представниками РЦДТ (директор центру - п. М.Котів) розповів про старі українські організації, зокрема про «Пласт». Це була справді захоплююча розповідь, яка мала відповідний вплив на слухачів. Незабаром цією темою зацікавився завідуючий організував гурт «Соколи» (гуртковий Роман Гурмак). З 4 по 6 листопада відбувся триденний табірний збір надвірнянських пластунів «Яремча-І». Цей захід проводила вперше Надвірнянська станиця. В програмі табору - заняття по краєзнавству, пластової теорії, табірництва, першої допомоги, картографії, психології, теренознавства, фізичної культури, сигналізації, польових знаках. З пластунами працювали інструктори та виховники: Колосенко Олександр, Горбовий Василь, Зварчук Олесь, Колінко Надія, Кузик Ярослав, Бай Ігор, Федорак Володимир.
Взимку 1993 року пластуни здійснили ряд добрих справ: організували і провели Різдв'яний вертеп, відвідали дітей-сиріт Будинку дитини «Малятко», були у дітей-інвалідів міста (відвідали близько 20 сімей). Заколядовані кошти у сумі 12 тисяч крб. передали у фонд допомоги дітям-сиротам району. В цей час відбулось об'єднання надвірнянських та фитьківських пластунів, які побажали бути в одній станиці. В період з березня по травень 1993 року зміцнився якісно наш осередок. Ті юнаки, що пройшли табори, допомагали новакам.
Недарма співається в пластовому гімні - «Цвіт України і краса». Чимало друзів своєю працею це довели. Серед переможців шкільних, районних та обласних предметних олімпіад з історії, географії, правознавства, хімії, фізики посадили 25 саджанців біля центру творчості. Багато уваги в осередку приділяють духовному вихованню. Раз в тиждень до пластунів приходить молодий катехит брат Іван, який проводить заняття. Всі пластуни відвідують церкву.
Значну роль для пластової молоді міста відіграв вишкільний високогірний мандрівний юнацький табір «Горгани». Надвірнянські юнаки спільно з яремчанськими друзями пройшли близько 150 км. Було підкорено вершини гір: Явірник (1431 м), Синяк (1664 м), Малий Горган (1425 м), Довбушанка (1754 м), Сивуля (1818 м), Поленскі (1693 м), Лопушна (1836 м), Ігровище (1804 м). Табір тривав 14 днів - з 20 червня до 4 липня 1992 р.
Осінь 1992 року була особливо врожайною на події в пластовому житті. 4 жовтня юнаки і дівчата приймали участь у святкуванні 50 - ої річниці УПА. Цього святкового дня пластунам вручили український національний прапор. Цей ритуал проводили герої визвольних змагань, що в 40-50- их роках виборювали незалежність України. Серед них: голова ради старійшин міста п. М.Федоришин, голова Братства УПА Надвірнянського р-ну п. Ю.Ерстенюк. 14 жовтня- в день Святої Покрови освячено пластовий прапор і засновано Надвірнянську станицю. В другій половині жовтня новий впорядник Колосенко Олександр, який перед тим у вересні 1992 р. пройшов вишкіл виховників УПЮ у м. Яремча
краєзнавчим відділом цієї ж установи В.Федорак. З 19 по 21 жовтня 1990 р. у м. Моршин Львівської області відбувся Установчий З'їзд Української Скаутської Організації «Пласт», де Надвірнянщину представляли М.Федоришин, Б.Вінтоняк, В.Федорак. З'їзд був надзвичайно важливим, адже на ньому було сформовано програму конкретних дій по відродженню та розвитку пластової ідеї на Україні. Учасники з'їзду ознайомились зі Статутом організації, змогли придбати необхідну літературу по роботі з молоддю (підручні книжечки, співаники, правильники). Власне з того часу почався перший етап розвитку, хоча і солідної за віком організації. Почалось відродження і поширення українського скаутського руху. Перший гурток надвірнянських пластунів - «Скіфи» сформований у лютому 1991 р. П'ятьох учнів Надвірнянської СШ №3 очолював гуртковий провідник Віктор Андрейчук. На сходинах прихильники вивчали історію України (від княжої доби до наших днів), пластову теорію, грали різні ігри, співали козацьких та стрілецьких пісень. Юнаки усвідомили основне гасло «Бог і Україна» і на практиці старались виконувати Три Головні Обов'язки. Кількість зацікавлених цією великою справою швидко зростала. Проте, в організації залишались тільки ті діти, які щиро зацікавились пластовою ідеєю, прагнули більше дізнатись про минуле свого краю, старались розвивати себе в інтелектуальному та фізичному відношенні. Згодом було утворено гурт «Сови» (гуртковий Олесь Бойчук)- у другій половині березня 1991 року. В тому, що «Пласт» - маленька модель держави, хлопці переконались, коли вибирали до керівництва своїх діловодів: гурткового, заступника, скарбника, писаря, господаря.
Першим великим іспитом для надвірнянських пластунів став літній виховний гірський вишкільний юнацький табір «Сокіл» (с. Гриньків Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл.), що проходив з 14 по 31 липня 1991 р. На цьому таборовому зборі були присутні 8 пластунів з Надвірної. Учасники табору мали можливість пройти вишкіл по універсальній скаутській системі. Адже в програмі було чимало цікавого:
1/ історія української церкви 7/ рятівництво
2/ минулі часи Галичини 8/ читання знаків і слідів
3/ історія «Пласту» 9/ піонірка
4/ табірництво 10/ спортові змаги
5/ перша допомога 11/ пластові ігри
6/ мандрівництво 12/ спів
Найкраще на таборі зарекомендували себе Віктор Андрейчук та Ігор Писклинець, які набрали найбільшу кількість точок серед надвірнянських учасників табору. Восени 1991 року гуртки «Скіфи» та «Сови» взяли участь у зборі фольклорних та етнографічних матеріалів, пов'язаних з Прикарпаттям. Проводили мандрівки по культурно-історичних місцях Галичини: Львів, Івано-Франківськ, Галич, Коломия, Яремча, Печеніжин. Зимово-весняний період теж був насиченим для надвірнянського «Пласту». Разом з гуртківцями центру дитячої творчості пластуни брали активну участь у проведенні ряду масових заходів на рівні міста та району. Це - фольклорне свято «Наші витоки», «Свято Миколая», «Різдв'яний вертеп», «Свято Матері», «Весняні гаївки». У квітні 1992 р. провели імпрезу присвячену 80-ти річчю «Пласту», на якій виступаючі пластуни докладно розповіли запрошеній молоді міста про історію та традиції організації. Через деякий час зорганізовано дівочий гурт «Едельвейс», який об'єднував п'ятьох старшокласниць шкіл міста. Гуртковою обрали Мар'яну Дубіщак - завжди активну у всіх справах. Хлопці і дівчата разом брали участь у Варті біля Христового Гробу на Великдень. Це було продовженням старих українських традицій. Спільно проведено ряд екологічних акцій: прибирання території навколо пластової оселі, прочистка парку, трудовий десант на території зеленого господарства місцевого лісництва. Своїми силами юнаки та дівчата участь в таборі члени інших станиць - Івано-Франківськ, Ямниця. Комендант табору - пл.сен. О.Скора.
Наприкінці року станичним обрано ст.пл. Я.Касєка. Віриться, що з новими силами станиця почне розвиватись швидше.
Підсумовуючи відмітимо, що від 1991 року до сьогодні надвірнянські пластуни здійснили чимало добрих справ: започаткували в місті “Книгу Пам'яті”, організували серію акцій в підтримку дітей-сиріт та інвалідів. При допомозі пластунів було створено “гуцульську світлицю” - маленький музей місцевого краєзнавства та етнографії. Станиця активно займалась популяризацією туризму і спорту на теренах Прикарпаття - проведено 19 пластових таборів і кілька десятків мандрівок по Західній Україні. Таким чином, було оздоровлено близько тисячі учнів шкіл області, а також, їх ровесників з Харківщини, Житомирщини, Запоріжжя. Надовго запам'ятаються теренові ігри, сходження на Сивулю і нічні мандри “Дмитрика”, романтичні роботи для тих, кому не спалось, таборовий барометр. “Опришківські стежі” - другий високогірний табір на пластовій землі в урочищі Салатрук (01-15.07.1995 р.). Провід табору: ст.пл. В.Федорак - комендант, ст.пл. А.Рак - бунчужний, ст.пл.прих. Б.Кандиб - писар. Традиційно і неповторно водночас проводились заняття по практичному пластуванню, теренознавству, першій допомозі, куховаренню і слідженню. Великою цінністю табору було перебування на ньому трьох неперевершених асів медицини - В.Чуревича, А.Барана, А.Рака і 2 таборових “соловейків” - Баяна Баяновича (Романа Садрука) і Богдана Катрича; інструкторів по мандрівництву і табірництву - В2 (Василя Горбового) і друга Сметановича (Ігора Гаврильчука); знаменитого “маестро” від оркестру баняків, черпаків і великої кількості мисок - Тараса Дем'янчука (таборового кухаря). В жовтні 1995 р. в с. Пасічна відбувся триденний виховний табір “Стежками героїв” (комендант ст.пл. В.Федорак). Проведені мандрівки по місцях боїв УСС - УПА показали учням Надвірної справжню місцеву історію з її болем та героїзмом. Все юнацтво станиці об'єднано в двох куренях: підготовчому імені Северина Наливайка та 34 -му імені Софії Галєчко.
1999 рік. Набір ст.пл.скоб А.Чемеринський, СМ. Верстка ст.пл. Н.Опалинська
29 - ий курінь УСП - УПС “Сіроманці”
Copyright (c) Zeus 2006.All rights reserved.